Із глибини віків

Із глибини віків

Реальна історія Савур-Могили сягає значних глибин історії, оскільки природний пагорб увінчує курган – штучний насип, споруджений над похованнями за часів доби бронзи – середньовіччя. Як курган Савур-Могилу вперше описав у 1864 р. російський археолог І.Є. Забєлін, відомий як дослідник великих скіфських курганів у Подніпров’ї. Він зафіксував величезний насип діаметром близько 150 та висотою близько 6 м.

И. Е. Забелин. Портрет работы И. Репина (1877)
И. Е. Забелин. Портрет работы И. Репина (1877)

Забєлін Іван Єгорович (*17 (29) вересня 1820 — 31 грудня 1908 (13 січня 1909)) — російський історик, археолог, почесний член Петербурзької Академії Наук (з 1907 р.). Член Московського археологічного товариства. Вивчав історію давньоруської держави та Москви, а також ремесла та побут феодальної епохи. Розкопував скіфські та грецькі могили північного Причорномор’я, зокрема Чортомлицьку. В 1837–1852 працював в Оружейній палаті.

Тарас Шевченко познайомився з Забєліним 21 березня 1858. Того самого року разом з Шевченком та іншими прогресивними діячами Забєлін підписав протест проти антисемітської вихватки журналу «рос. Иллюстрация». Поет згадував російського історика у «Щоденнику» 21 березня 1858.

В наші дні визначити параметри кургану важко, оскільки він був значно пошкоджений під час спорудження меморіального комплексу. Під час будівництва у 1967 р. було частково поруйновано зрубне поховання у кам’яному ящику, яке потім дослідив Т.О. Шаповалов, і залишки якого до тепер збереглися поряд із спорудами меморіалу. Чи є це поховання єдиним, а чи тільки лиш впускним у верхню частину величезного насипу, могли б показати подальші археологічні дослідження, провести які фактично вже не можливо. На превеликий жаль, і в науці Савур-Могила залишиться тільки легендою.

Народна традиція досить часто пов’язувала кургани з діями розбійників. Зокрема, подібні легенди розповідали і про відомий Камбуров (Покровський) курган, що знаходився поблизу м. Маріуполь (тепер це центр міста): “Ходили слухи, что некогда курган этот служил разбойничьим притоном и что в нем спрятаны богатства самих разбойников”. Таке ж розповідали і про Ведмідь-Могилу, розташовану на території сучасного Волноваського району Донецької області.
Та найбільше розповідей ходило про розбійницькі скарби, заховані у курганах. Побутувала така легенда й про Савур-Могилу. Легендарні скарби манили до себе шукачів. Не випадково В.М. Євсєєв у 1932 р. зафіксував численні грабіжницькі ями, якими було порито і саму Савур-Могилу, і кургани, що знаходилися неподалік від неї.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *