Browsed by
Автор: CossackSaur

Із глибини віків

Із глибини віків

Реальна історія Савур-Могили сягає значних глибин історії, оскільки природний пагорб увінчує курган – штучний насип, споруджений над похованнями за часів доби бронзи – середньовіччя. Як курган Савур-Могилу вперше описав у 1864 р. російський археолог І.Є. Забєлін, відомий як дослідник великих скіфських курганів у Подніпров’ї. Він зафіксував величезний насип діаметром близько 150 та висотою близько 6 м.

И. Е. Забелин. Портрет работы И. Репина (1877)
И. Е. Забелин. Портрет работы И. Репина (1877)

Забєлін Іван Єгорович (*17 (29) вересня 1820 — 31 грудня 1908 (13 січня 1909)) — російський історик, археолог, почесний член Петербурзької Академії Наук (з 1907 р.). Член Московського археологічного товариства. Вивчав історію давньоруської держави та Москви, а також ремесла та побут феодальної епохи. Розкопував скіфські та грецькі могили північного Причорномор’я, зокрема Чортомлицьку. В 1837–1852 працював в Оружейній палаті.

Тарас Шевченко познайомився з Забєліним 21 березня 1858. Того самого року разом з Шевченком та іншими прогресивними діячами Забєлін підписав протест проти антисемітської вихватки журналу «рос. Иллюстрация». Поет згадував російського історика у «Щоденнику» 21 березня 1858.

В наші дні визначити параметри кургану важко, оскільки він був значно пошкоджений під час спорудження меморіального комплексу. Під час будівництва у 1967 р. було частково поруйновано зрубне поховання у кам’яному ящику, яке потім дослідив Т.О. Шаповалов, і залишки якого до тепер збереглися поряд із спорудами меморіалу. Чи є це поховання єдиним, а чи тільки лиш впускним у верхню частину величезного насипу, могли б показати подальші археологічні дослідження, провести які фактично вже не можливо. На превеликий жаль, і в науці Савур-Могила залишиться тільки легендою.

Народна традиція досить часто пов’язувала кургани з діями розбійників. Зокрема, подібні легенди розповідали і про відомий Камбуров (Покровський) курган, що знаходився поблизу м. Маріуполь (тепер це центр міста): “Ходили слухи, что некогда курган этот служил разбойничьим притоном и что в нем спрятаны богатства самих разбойников”. Таке ж розповідали і про Ведмідь-Могилу, розташовану на території сучасного Волноваського району Донецької області.
Та найбільше розповідей ходило про розбійницькі скарби, заховані у курганах. Побутувала така легенда й про Савур-Могилу. Легендарні скарби манили до себе шукачів. Не випадково В.М. Євсєєв у 1932 р. зафіксував численні грабіжницькі ями, якими було порито і саму Савур-Могилу, і кургани, що знаходилися неподалік від неї.

Савур-Гора

Савур-Гора

s_212
…Савур-Гора, яка самотньо височіє серед відносно рівного степу, використовувалася запорожцями для організації сторожі. Вартував на цій висоті відважний козак Савур (Савка). Він був грізним у бою. Його хоробрістю захоплювалися товариші. І по силі не було йому рівного.

Тільки цього разу сталося так, що козаки пізно помітили ворога. Вони заметушились, але, на жаль, довго не могли запалити смолу. А коли нарешті пішов у небо густий чорний дим, то їх вже оточили вороги.

Козаки на чолі із Савуром вступили в нерівний бій. Хоробрі воїни довго не підпускали чужинців до вишки. Лише тоді, коли побачили, що на сусідній висоті піднявся дим, стали відходити. Татари оточили Савура, але він продовжував відбиватися. Тоді ззаду накинули на нього аркан, стягли з коня і посікли шаблями.

Загула земля, і там, де йшов бій, стала підніматися. На височині росла ще одна височина. То сама земля-ненька хотіла, щоб козаки в Січі швидше побачили цей нерівний бій і поспішили на допомогу. Пішла злива, засліпили татар блискавки, загуркотів страшний грім. Перелякалися нападники і почали тікати.

Скоро козаки знайшли порубане тіло Савура. Поховали героя на цій височині і за своїм козацьким звичаєм шапками насипали на могилі великий курган. З цього часу ця височина і стала називатися Савур-Могилою.